Перед нами — новісінький фургон Ford Transit Custom PHEV. Як видно з назви, це не електрична конверсія популярного «буса», а гібридний варіант із можливістю підзарядки зовні. І це трохи дивно: з пів дюжини брендів уже заявили про готовність будувати машини для малого і середнього бізнесу на чисто електричному ходу, - чому ж Ford пасе задніх?
Насправді, більшість умовних суперників — а йдеться про електричні вени на кшталт Mercedes-Benz eSprinter і eVito, Volkswagen e-Crafter і ABT eTransporter, Citroën e-Jumpy, Opel Vivaro-e, Peugeot e-Expert, Fiat e-Ducato та їм подібні проєкти — в кращому разі тільки планує вийти в серійне виробництво, а багато хто потрапить на конвеєр у другій половині року. Винятком можна вважати хіба що побудований на агрегатах «Ліфа» Nissan e-NV200: його продають з 2014-го, а екземпляри з пробігом зустрічаються в каталогах AUTO.RIA за невеликі за мірками сегмента гроші.
У червні 2020-го Ford розширив лінійку фургонів «ліфтованими» версіями Transit Custom Active (на фото зліва) і Tourneo Custom Active.
Виробництво ж «розеткового» гібрида Ford Transit Custom PHEV, разом з його пасажирським побратимом Tourneo Custom PHEV, стартувало наприкінці минулої осені. Правда, вже в грудні 2019-го «фордівці» припинили брати замовлення: за офіційною версією, тимчасово — через перенавантаження виробничих потужностей. Але певну кількість фургонів вони таки встигли зібрати, - в тому числі й для міжнародного тест-драйву.
Втім, партію передсерійних прототипів «буса», за словами представників бренду, побудували ще раніше: їх передали в клієнтські парки, щоб протягом року машини пройшли випробування реальним трафіком в Лондоні, Валенсії та Кельні, намотавши в цілому 240 тисяч кілометрів. З огляду на цей досвід, в компанії вважають: хоч автомобіль, безумовно, вийшов нішевим, але своє місце в сегменті малотоннажних внутрішньоміських перевезень він посяде саме завдяки поєднанню можливості їздити або виключно на «батарейці», або ж з підмогою бензинового мотора-«подовжувача».
Під капотом нашого «Транзиту» - сюрприз: трициліндровий турбомоторчик EcoBoost робочим об'ємом один літр, - ну прямо як у «Фієсти» чи кросовера EcoSport. Тільки сам по собі він колеса не крутить, а працює виключно в разі необхідності підзарядки 130-кілограмової батареї продуктивністю 13,6 кВт-год, від якої живиться 126-сильний електромотор. Без його допомоги пробіг Ford Transit Custom PHEV на електричному ходу був би обмежений символічними 56 кілометрами, але з ним, за словами представників заводу, фургон проїде до 500 км, витрачаючи в середньому близько трьох літрів бензину на сотню.
З чимось подібним ми вже зустрічалися — то було на тест-драйві гібридного Mitsubishi Outlander PHEV. Тільки «японець» на високій швидкості для приводу коліс залучав не тільки електромотор, але й ДВС, так що розганявся він спочатку до максимальних для «електрики» 130 км/год, а потім і до «змішаних» 170. У гібридного «Транзиту» передні колеса обертає тільки електромотор, тож максимальна швидкість фургона — лише 120 км/год.
А більше й не треба, - запевняє головний інженер проєкту Ян Портер: за підсумками передсерійних випробувань ключовими клієнтами 75% поїздок гібридних «Транзиту» припали на міські вулиці, а дістатися до заміського складу або логістичного центру можна і на 120... Зате економія очевидна: з середнім показником викидів СО2 в 60 г/км Ford Transit Custom PHEV підходить для експлуатації та пільгового паркування на вулицях більшості європейських міст, які закривають проїзд по центральній частині звичайному транспорту. І при цьому здатний перевозити під 6 кубометрів вантажу вагою до 1130 кілограмів. Не можу сказати, що для мене все це звучить переконливо: не в тих реаліях живемо! Знову ж таки, як це все буде працювати на ділі?
Батарея нашої машини заряджена на три чверті, але, якщо вірити приладам, залишок ходу — 30 км. До речі, зарядити її «під зав'язку» можна як на комерційній станції від роз'єму Type 2, захованого під кришкою в лівому кутку переднього бампера, так і від звичайної побутової розетки — за допомогою комплектного зарядного пристрою. Правда, в першому випадку на поповнення заряду доведеться витратити приблизно 2 години й 40 хвилин, а у другому — 4 з гаком години. У швидкій зарядці «Тразитові» відмовили: за словами Яна Портера, з нею фургон коштував би дорожче, а клієнти на тестуванні такою опцією не зацікавилися.
Перед початком поїздки потрібно вибрати один з чотирьох режимів роботи гібридної силової установки: EV Auto, EV Now, EV Later і EV Charge. Назва першого говорить сама за себе: система автоматично контролює витрату електроенергії, при необхідності вмикаючи ДВЗ для підзарядки. EV Later і EV Charge — режими для постійної звичайної та інтенсивної зарядки батареї мотор-генератором і системою рекуперації, а в EV Now ми отримуємо чистий і тихий електричний фургон «тут і зараз».
Тихий, але не безшумний: в режимі електромобіля гібридний Transit видає синтетичний гул, помітний в основному тільки зовні. Рух на околицях Стокгольма розмірений, пробки трохи менші за київські, - так що запас ходу тане цілком пропорційно до пройденого відстані. Правда, ми й «не нариваємося»: швидкість в межах міста — 50-70 км/год, і тільки на короткому відрізку маршруту, прокладеному по магістралі, дозволяємо собі розігнати «бус» до 110.
Правда, до цього моменту заряд батареї було витрачено і система запустила літровий «Екобуст». Віддам належне шумо - та віброізоляції моторного відсіку: ДВЗ непомітно запускається і працює майже безшумно, - принаймні, якщо не надто активно тиснути на «гашетку». Втім, особливого сенсу тиснути немає: на високих обертах дзижчання бензинового моторчика вже проникає в кокпіт, хоча очікуваного від машини на електричному ходу підхоплення ви не дочекаєтеся.
Ні, крутний момент в електромотора — до ладу дволітровому турбодизелю: 355 Н·м. Тільки розганяється фургон все одно без особливого азарту: з місця до сотні — за 17 з гаком секунд. При цьому у вантажному відсіку — тільки пара невеликих сумок, а в пасажирському відсіку двоє. Якою буде динаміка при більшому завантаженні — хто знає... А от витрата бензину в режимі «педаль на підлозі» буде зовсім не гібридною: після спроби засмалити по трасі наш витратомір показав аж 8 літрів на 100 км. Тож краще не виходити за рамки концепції розвізного фургончика для міських вулиць, - в такому разі середня витрата у 3 літри стане реальністю навіть після того, як «сяде» тягова батарея.
Та чи коштує така динаміка додаткових витрат при купівлі підзарядного гібридного фургона? Напевно, питання звучить некоректно: Ford Transit Custom PHEV безглуздо оцінювати за допомогою шаблонів водія звичайного міського автомобіля. Зате для експедитора служби доставки це буде справжня знахідка: в режимі EV Now на міському маршруті можна буде тимчасово зупинятися хоч сто разів, не дратуючи перехожих і місцевих жителів кислуватим чадом невимкненого дизеля звичайного розвізного фургончика. Тим більше, якщо маршрут прокладений по вулицях європейського міста, яке повністю або частково відмовилося від послуг транспорту з ДВЗ.
А таких у Європі (на відміну від України) з часом буде все більше. Інша річ, - чи не відберуть у підзарядного «Транзиту» кусень хліба електричні фургони, навала яких очікується восени? Тут багато що будуть вирішувати потреби конкретного клієнта і, звісно ж, різниця в ціні: електричний транспорт поки дуже недешевий. Правда, Transit Custom PHEV теж віддають зовсім не безкоштовно: у Британії, де гібридний «бус» встиг отримати цінники, за базову комплектацію вантажного фургона просять щонайменше 38 тисяч фунтів — це приблизно 42 500 євро або 1 млн 280 тис. гривень.
Для порівняння, за такий вантажний фургон Ford Transit Custom 2019-го модельного року «на мінімалках», тільки зі звичайним 2,0-літровим турбодизелем на 130 к. с., українські дилери просять 842 тисячі гривень (приблизно 28 000 євро). Різниця значна, тож поки держава не почне хоч якось заохочувати покупку «зеленого» транспорту, наші прихильники «Транзиту» витрачатимуть зекономлені гроші на ДТ. Адже в бізнесі, як відомо, гроші люблять підрахунок.
Прокоментуйте першим